Буває дивом промінь золотий,
Буває дивом квітка біля хати…
Скажи, надіє, голос твій який?
Щоб серед інших вміла упізнати.
Бувають болем щирії слова,
Буває болем те, чого не знаєм…
О розпачу! Яка та глибина,
Яку до дна так часто випиваєм?
Буває, що й у травні впаде сніг,
Хоч соловей досвітню вже співає,
Й своє майбутнє бачимо у сні…
Лиш те, про що ми мрієм, не буває.
