Дрізд хвалився на весь ліс:
— Ну й красивий в мене ніс,
кращого ніхто не має,
кращих просто не буває!
Як почув те качконіс,
розсміявся в ніс дроздові:
— Ось у мене ніс так ніс!—
як лопата наготові.
Тут орел махнув крилом:
— Ніс мій гострий і загнутий,
ось таким повинен бути,
як у мене, ніс — гачком.
Заклектав лелека:
— Що ти,
не годиться твій гачок,
ніс потрібний для роботи
значно довший — як дрючок.
Сойка ойкнула:
— Дозвольте
і мені своє сказати —
можна носом ніс назвати
лиш тоді, коли він жовтий.
Вітер ворона надніс,
ворон каркнув на весь ліс:
— Має бути чорним ніс!
Тільки чорний — справжній ніс!
Дрізд на всіх дивився косо
й некрасиво шморгав носом.
