Лютий в гості на гостину
кличе всю свою родину.
Та родина — не мала,
суне й суне без числа:
морозища, морозенки —
і великі, і маленькі;
завірюхи клаповухі,
і сніжинки-балеринки,
і вітренко, і вітрисько —
вже вони близенько, близько.
Ще до ночі в темнім борі
вся родина буде в зборі.
- Наступний вірш → Оксана Сенатович – Незвичайний літак
- Попередній вірш → Оксана Сенатович – Передноворічне
(Оцінок ще немає)