Коли до класу на урок
приходить
наш Тарас Шевченко,
про Україну і добро
слова звучать так небуденно.
Здається, дихають слова:
“Мені тринадцятий минало…”
Весна ридала:
“Прощавай”.
Скрипів пісок за Косаралом…
І нам тринадцять. Зелен світ
шумить зеленими листками,
над нами сонця ясний квіт,
і Кобзарева пісня з нами.
Вона звучить, як гімн весні
у вільній збратаній родині.
Наш зелен світ, і ми у нім —
зелене листя України.
