У надвечір’ї, під кінець
золотої днини,
крутить жорна Коропець,
крутіжеві, сині,
Обертається, гуде.
Ось до водопою
вечір попасом веде
місяць з чередою.
- Наступний вірш → Петро Шмігельський – Тихо плив Коропець
- Попередній вірш → Петро Горецький – Червоні маки, вечір, річка
(Оцінок ще немає)