Для школярок шовку треба
шириною на півнеба.
Та їм шкода на обнови
тяти небо волошкове.
Хлопці з ранку до зорі
м’яч ганяли б у дворі,
кушпелою-пилюгою
вкрили б сонце над собою.
Але ж людям, людям треба,
треба сонячного неба!
А школярки всі зірки
нанизали б у разки
і ходили б у намисті
гонорові, променисті.
Але ж людям, людям треба,
треба зоряного неба!
Школярі вже й цигарки
запалили б залюбки,
у кущах собі чадили б,
ціле небо закоптили б.
Але ж неба шкода їм,
бо воно потрібне всім.
- Наступний вірш → Оксана Сенатович – Гм??
- Попередній вірш → Оксана Сенатович – Балакуни