Голубина ніч надворі
позасвічувала зорі.
Сплять Ванюші у Москві,
русі Йонаси — в Литві.
У Чернігові, у Львові
сплять Іванки чорноброві —
хто горілиць, хто ницьма.
Мирний сон їх обійма.
Глянув місяць у вікно —
спить у Грузії Вано.
В Кишиневі хлопчик Йон
усміхається крізь сон.
Янек в Лодзі на бочку
кулачком підпер щоку.
А у Римі на дивані
спить калачиком Джованні.
Джон у Лондоні на ліжку
висунув з-під ковдри ніжку.
Погасив Париж вогні,
Жан посапує у сні.
Голубина ніч ласкава
ходить тихо, наче мати,
і ніхто не має права
сни дитячі полохати!
Ніч на добрі сни багата —
сниться в льоті даль орлина,
бо для ночі всі хлоп’ята
на одне ім’я — дитина.
Хто у снах своїх літає,
той росте безперестанку.
Тільки сонце право має
їх будити на світанку!
- Наступний вірш → Оксана Сенатович – Ми розбили склянку з чаєм
- Попередній вірш → Оксана Сенатович – Місяць-жмурик