Оксана Сенатович – Роль Забудька грав Іванко: Вірш

Розучили ми на славу
до Травневих свят виставу.
Наш Іванко у натхненні
роль Забудька грав на сцені.
Мимоволі, мимоволі
хлопець звик до тої ролі,
що й забув на другий день
всім казати «Добрий день!»
Почали Іванка вчити: —
Не годиться так робити! —
Відіслали хлопця зрання
відшукати привітання.
Він шукав його поволі —
спершу вдома, після в школі.
Дуже пізно, звісна річ,
він приніс нам добру ніч!
Добра ніч минула живо,
день знайшовся сам щасливо.
Тут ні сіло ні упало —
до побачення пропало.
І сказали ми: — Доволі!
Вже виходь з тієї ролі —
бо забудеш ще якраз
перейти у другий клас!!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Оксана Сенатович – Роль Забудька грав Іванко":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Оксана Сенатович – Роль Забудька грав Іванко: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.