Перше травня, знає кожен,—
демонстрація-парад.
Дощ пустився йти: “А може,-
повернутися назад?
Ні, не буду повертатись,
раз рішився, то піду.
Власні рішення міняти
не годиться на ходу”.
…Дощ не став нам на заваді,
йдуть колони, як розмай.
Свято праці! На параді
дощ крокує з усіма.
Він хіба не роботяга?
Він так само трудівник!
Це ж робота, не розвага,
поливати сад, квітник.
Він змиває бруд на листі,
напуває жито в полі.
Це на честь дощу у місті
салютують парасолі.
