Вчиться вересень читати,
вчиться літери складати.
Засміявся хитро вітер:
— А склади-но ОСІНЬ з літер!
Вдарив вересень тривогу:
— Хто прийде на допомогу?!
Огірок озвався ґречно:
— «О» віддам я, безперечно,
раз оказія така! —
Стала гірка з огірка.
Тут світання нагодилось,
також чемно уклонилось:
— «С» охоче віддаю,
бо вітанням я стаю.
Ціле «ІН» індик приніс
в подарунок: — Прошу, друже!.. —
Д и к, кабан великий дуже,
навпростець пішов у ліс.
Мовить вересень про себе:
— Ще м’якого знака треба! —
І підходить до коня:
— Дайте знак пом’якшення!
— Що ж, бери! — промовив кінь,
і з коня зробився кін…
ОСІНЬ — літери у ряд,
як на кубиках в малят.
Завстидався вітер сильно,
каже вересню прихильно:
— Хочеш, «І» віддам тобі!
— Пізно, вітре, далебі,
віддавати «І» тепер,
як тобі я носа втер!
