Оксана Сенатович – Їде заєць до малечі: Вірш

Лічилка

Ечі-печі поза плечі,
їде заєць до малечі.
Трохи їде,
трохи йде.
Десять рік перебреде.

Як під вечір не наспіє —
десь, напевне, моркву сіє.

Поки виросла та морква,
на дворі малеча змокла.

Вісім сотень колобків

Вісім сотень колобків
до лисиці прикотило
та її з усіх боків
щільним колом обступило.

Заспівала громада:
— Я од діда втік!..—
А лисиця не рада,
а лисиця — скік-скік…

А лисиця — в ноги,
колобки — у сміх:
— Стало хитрості на одного,
та не стало на всіх!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Оксана Сенатович – Їде заєць до малечі":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Оксана Сенатович – Їде заєць до малечі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.