Вечір. Я дивлюсь на сині скелі,
Злотне небо сперлося на скелі.
Ззаду плещуть огнища веселі.
Вколо ватер друзі, теж веселі.
Гей, чужі нездолані долини!
В’ється дим і плине в бік долини.
Так на завтра ми туди поплинем,
Як ріка нестримана, поплинем.
