Давнішнє минуле в легендах втонуло
І стерлось, як сірий граніт,
Але ще і досі, як гай заголосе
Лунає далекий привіт.
В широкому полі, мов сироти голі,
Голосять вітри на ріллі,
І крила підбиті волочать по житі
В степах, де росли ковилі…
Давнішнє минуле в легендах втонуло.
Але ще і досі вночі,
Вчуваються плачі в могилах козачих
І їм відмовляють сичі.
- Наступний вірш → Олекса Слісаренко – Між горами, в долині
- Попередній вірш → Олекса Слісаренко – Не знаю де, за що, і як
(Оцінок ще немає)