Дивний образе таємний,
Що негадано-неждано
Із далека — із незнана
У кімнату цю принісся
І спинився на стіні,
Я прохаю нелукаво —
Од лукавого, од злого,
Од недоброго усього
Ти присутністю своєю
Цю родину бережи,
А найбільше бережи ти
— Наймолитвенніше прошу —
Тую дівчину хорошу,
У котрої на колінах
Задрімало дві коси.
- Наступний вірш → Олекса Стефанович – Десь високо блакиттю заливається
- Попередній вірш → Олекса Стефанович – До «Базару»
(Оцінок ще немає)