У нас, без просвітку убогих,
Аудиторія співців —
Ляше ряди четвероногих
Ошестиножених стільців.
На дерев’янім — дерев’яне,
Від початку і до кінця;
І тільки де-не-де прогляне
Якесь подобіє лиця…
На свисти — голову ще вище,
Стерпи розплесканій руці,
Бо шестиногеє це свище,
Бо це оплескують стільці.