Такі непримиренність і напруга
У спразі все нетребне побороть —
Хай проклятою буде моя плоть,
Що слабшою вона від мого духа!
Ще княжая була на нім кольчуга,
Великий, староруський ще Господь
Провадив українську його лодь —
І твердла і росла його потуга.
«Нащо слова?» Багато був він більш,
Ніж сірий і камінний його вірш,
Не тільки бо вознесла на прапорі,
А й в серці йому випекла мета
Ту заповідь, що кликала все д’горі:
«Одвага. Непохитність. Чистота».
- Наступний вірш → Олекса Стефанович – Ой, заграло небо, ой, заграло
- Попередній вірш → Олекса Стефанович – От високо став місяць у небі
(Оцінок ще немає)