Олекса Стефанович – Шуми і шелести, шуми і шелести: Вірш

Шуми і шелести, шуми і шелести
Хвилею котять широкою…
Як розгойдалися ясени й берести,
Скільки в каштанах неспокою!

Клени рокочуть, кипить білокориця;
Буря — на кожному дереві…
Що тільки коїться, що тільки твориться,
Що піднялось у метелеві!..

Сіються — в’ються — рояться метелики,
Сіються жовті з червоними…
Сад золотастої повен метелихи,
Сад захлинається дзвонами…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олекса Стефанович – Шуми і шелести, шуми і шелести":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олекса Стефанович – Шуми і шелести, шуми і шелести: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.