Олекса Стефанович – Сміх і щебети, і галас: Вірш

Ш.

Сміх і щебети, і галас…
Десь із кожного двора
Позбиралась — позбігалась
Для розради дітвора…

Знайдеш, материне око,
Де там дочка, де синок?..
Ввесь горбок — одним потоком
Неутримливих санок…

Ой як затока та просе,
Щоб її не обминуть…
Як же хороше, морозе,
Дітям вигладив ти путь!

Цілу вулицю віддав ти
Для розгонистих потіх…
Що там вигукнуло? Авто?
— Заборонено пробіг!

Розсипають бризки сміху.
Галасують голоски…
Блискавками в іскрах снігу
Пролітають полозки…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олекса Стефанович – Сміх і щебети, і галас":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олекса Стефанович – Сміх і щебети, і галас: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.