Вогонь не гуде. Дим не валить.
Страху нема за стріху.
Не вийшли кричать, бігать, гасить.
Дзвонів не чути. Тихо.
І тільки згори синя вода
Ллє на вогонь без краю.
Та скільки не ллє, десь пропада,
Навіть сліду немає.
А полум’я йде,— жадних загат,—
Вибралось вже на вежі
Найвищих дерев. Цілий наш сад
В тихій стоїть пожежі.
