Віквічно в облозі,
У борні, у тривозі, знемозі…
Серце криваве в степах десь вітрами рида:
«Ой біда, ой біда
Тій чайці-небозі…»
Віквічно в борні, в облозі.
За хмарами хмари,
То як ніч, то багрових отари…
Ще не звалила червону стіну сторона,
А вже чорна стіна
Встає, щоб ударить…
За хмарами — мури-хмари.
За гунами гуни —
І лунають чугуннії луни…
Дуднява тупотів, гуди у груди твої…
(Ой ви струни мої,
Не жахайтеся, струни!..)
За гунами — другі гуни.
Віквічно в облозі,
У борні, у тривозі, знемозі…
Серце криваве в степах десь вітрами рида:
«Ой біда, ой біда
Тій чайці-небозі…»
Віквічно в борні, в облозі.
