Олекса Стефанович – Зайчики: Вірш

М. К.

Мете і мете.
Кругом така пустка:
Минулась капустка,
Нічого ніде.

Мороз – без послабки:
Вже мало не плачуть…
Все бігають, скачуть,
Постукують в лапки…

Дихнуть та потруть,
Та все надаремно…
Ах, як неприємно,
Що лапок не чуть!..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олекса Стефанович – Зайчики":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олекса Стефанович – Зайчики: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.