Олекса Влизько – Можна заспокоїтись: Вірш

Чуєш, брате,
як – од ребер –
серце –
золотим м’ячем із
грудей
плигає шкереберть,
загубивши
всяку чемність!?
Як поводитися
з ним і
голубим таким,
широким –
тим коханням,
що з святими
навіть не вспокоїш
Блоком!?

Ось дивлюся
– і не на ніж –
крізь історію –
на себе:
теж раніше серце,
аніж
“ноги
загубив
Мазепа!”

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олекса Влизько – Можна заспокоїтись":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олекса Влизько – Можна заспокоїтись: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.