Біліший снігу кінь Богдана –
Білаш– підняв в жорстокі дні,
Поніс у бій свого гетьмана,
Коли панків сваволя п’яна
Втопить задумала в багні
Козацьку вольницю і силу,
Козацьку гідність орача.
До хрусту гриз Білаш вудила,
Коли рубав Богдан з плеча
Зухвалу шляхту в нашім полі
Своєю шаблею навкіс.
Народ устав на бій за волю,
Узявшися до вил і кіс.
Біліший снігу кінь Богдана,
Зірки у гриві Білаша…
Розквітла воля довгождана,
Живе козацька в ній душа.
- Наступний вірш → Олександр Білаш – Зажурилась молода калина
- Попередній вірш → Олександр Білаш – Хтось прийшов, хтось пішов
(Оцінок ще немає)