Олександр Білаш – Криниця: Вірш

Кринице моя сіроока,
Якої води б не пив,
Одну лиш тебе любив,
Пречиста моя й глибока.

Куди б не закинула доля
Мене від мого коша,
Співає моя душа,
Як бачу криницю край поля.

Думки підіймаю на крила –
І я на своїй землі.
Джерельця твої малі,
Та сила у них стосила.

Кринице моя сіроока,
Якої води б не пив,
Одну лиш тебе любив,
Пречиста моя й глибока.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Білаш – Криниця":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олександр Білаш – Криниця: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.