На полотні, білішому від снігу,
Хтось цяточку чорненьку посадив
І диво з див –
Ніхто про полотно не говорив…
Мужі учені серед зали
Про чорну цятку мудрували.
- Наступний вірш → Олександр Білаш – До скульптора якось заговорила глина
- Попередній вірш → Олександр Білаш – Солов’їна пісня
(Оцінок ще немає)