Олександр Білаш – На сотні метрів дуб: Вірш

На сотні метрів дуб коріння-вужаки
У землю запускає. В небо рветься.
Стоїть перед негодою – не гнеться.
Вростає у чорнозем, у віки.
І там, де він закоренився в глибину
Й гойдає в кроні сонячне проміння,
Земля прийма його туге насіння,
Що не летить бездумно вдалину…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Білаш – На сотні метрів дуб":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Олександр Білаш – На сотні метрів дуб: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.