Ой зібралися дощі
У велику зливу.
Та й упали уночі
На зелену ниву.
Потовкли живе стебло,
Вимили коріння –
Ніби в ниви й не було
Зернятка-насіння.
Потовкли та й розійшлись
Ліньки, без охоти.
Встали люди. Узялись
Знову до роботи.
- Наступний вірш → Олександр Білаш – Лебеді
 - Попередній вірш → Олександр Білаш – Богданів кінь Білаш
 
                             Підписатися
                            
                        
                                            
                        0 Коментарі                    
                                        
                    
                                                                        Найстаріші
                                                                        
                                
                            
                                                
