Ой зібралися дощі
У велику зливу.
Та й упали уночі
На зелену ниву.
Потовкли живе стебло,
Вимили коріння –
Ніби в ниви й не було
Зернятка-насіння.
Потовкли та й розійшлись
Ліньки, без охоти.
Встали люди. Узялись
Знову до роботи.
- Наступний вірш → Олександр Білаш – Лебеді
- Попередній вірш → Олександр Білаш – Богданів кінь Білаш
(Оцінок ще немає)