В мелодії нота, як буква у слові.
Мелодія в пісні, як слово в рядку.
А пісня алмазом виблискує в мові,
А мова у музиці – травнем в садку.
Лісні, як і люди, сміються і плачуть.
Пісні, як і люди, і родяться й мруть.
Одні на козацькому огирі скачуть,
Волами з чумацькою сіллю бредуть,
Вдовинням кигичуть, сивіють з дідами,
Калинами тужать на білім снігу,
Настояні радістю й горем, віками
Розрадоньку людям несуть і снагу.
А інші, зумівши на світ народитись,
Метеликом кволим з’явились на день,
Встигають у власному крику втопитись.
Куди їм у небо, до справжніх пісень?!
