Стоять у батьковім саду старенькі груші.
На стовбурах порепана кора
Нагадує мені зболілі людські душі,
Що не зазнали на віку добра.
- Наступний вірш → Олександр Білаш – Вдача
- Попередній вірш → Олександр Білаш – Криниця
Стоять у батьковім саду старенькі груші.
На стовбурах порепана кора
Нагадує мені зболілі людські душі,
Що не зазнали на віку добра.