Олександр Білаш – Сумує день: Вірш

Сумує день. І тихий дощ, як сльози,
Поволі падає на жовтий лист.
Стомилися вітри, замовкли грози,
І тільки зрідка чуть синичок свист.

Благословенний час, коли природа
В задуму поринає вікову…
Так часто_м.атерів пригасла врода
Нагадує нам свічку воскову.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Білаш – Сумує день":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олександр Білаш – Сумує день: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.