Тарасовими думами засіяний,
Піснями переповнений крилатими,
Мій рідний краю, славою овіяний –
Копитьми топтаний і стріляний гарматами.
Був цькований панами, як вовками,
Що рвали хліб твій разом з тілом, кров’ю,
Ти був придушений кривавими руками,
Обманутий дешевою любов’ю.
Зірвав із себе ти волячу шкуру,
Спалив її у гніві до останку.
В оркестрі націй вистроїв бандуру,
Заграв зорю в червоному світанку.
