Олександр Білаш – У всі часи споконвіків: Вірш

У всі часи споконвіків
Були спокуса і розплата.
Солодка лжа і правди гнів,
Підступність хижа срібла-злата.

І совість, що не знала сну,
І сором, що умів мовчати,
І дух євшану-полину,
І, як ікона,– вічна мати.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Білаш – У всі часи споконвіків":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Олександр Білаш – У всі часи споконвіків: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.