Я народився разом із весною,
Щоб все живе будить від сну:
І перший пролісочок під сосною,
І пісню в небі голосну.
Усе, що холодом було прибите,
Зігрієм щирості теплом.
Щоб листя ожило, в бруньках сповите,
Ми сонцю вдаримо чолом.
Нехай своє проміння золотаве
Позичить нам на кілька днів…
І оживуть гаїв, лісів октави
Серед розцвічених огнів,
Що зійдуть між зеленою травою
І затремтять серед роси,
Коли моргнувши блискавка бровою
Громів покличе голоси.
Нехай звучить хорал життю новому
Мажорно, на усі лади.
А ми, з весною загубивши втому,
У літо підем наливать плоди.
