Олександр Білаш – Є у мене вулиця: Вірш

Є у мене вулиця,
Що до серця тулиться,
Як про неї згадую навесні.
Цвітом вишень встелена,
Зеленню захмелена –
До травинки бачиться уві сні.

Є у мене вулиця,
Що до серця тулиться,
З веселими хатами у селі.
В ноги м’яко стелються
Спориш і метелиця
При самій землі, при моїй землі.

Є у мене вулиця,
Там мій коник журиться –
В’ється вітром-гривою в юні дні..
Було мене несено,
Гіллям чуба чесано,
Десь літа розгублено в далині.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Білаш – Є у мене вулиця":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олександр Білаш – Є у мене вулиця: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.