Олександр Білаш – Зажурилась молода калина: Вірш

Зажурилась молода калина,
Листям притулилась до вікна,
Кетяга не втримала стеблина,
І тепер, надломлена, кона.

Вже гудуть осінні перші грози.
Заморозки скоро упадуть,
А за ними молоді морози
Вирушать у заметільну путь…

Ти не бійся, сестро, хуртовини,
Будь думками у весняних днях.
Ягоди, замерзлі як сльозини,
Люди обігріють у піснях.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Білаш – Зажурилась молода калина":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олександр Білаш – Зажурилась молода калина: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.