Олександр Богачук – Хвиля: Вірш

Дівчинка впіймати хоче хвилю,
Дівчинка за хвилею біжить.
Хвиля пахне рибою і сіллю,
Бурею і тишею щемить.
Зачерпнула у долоні море,
Задивилась в пригорщу води:
Де ж та синь? —
Зробилось море — хворе,
Побіліло, як в долині дим.
Стало жаль — і відпустила хвилю,
І вона заграла поміж хвиль:
Синьою заметушилась біллю,
Захмеліла, мов хвилястий хміль.
…Так воно буває і в людини
Як у тебе, море голубе:
Відірвись на мить від Батьківщини —
Втратиш сіль і колір і себе.