Олександр Богачук – Моя родина – Україна: Вірш

Моя родина — Україна,
Нащадки славного Дніпра.
Сідлаймо долю —
Та на волю
Пора нам, вершники, пора.

Єднає нас, браття,
Козацьке завзяття,
Любов’ю окрилює груди.
Бо нашому роду —
Нема переводу,
Нема і ніколи не буде.

Моя родина — Україна,
Якої ворог не зборов.
Трьома перстами —
Завжди з нами
Надія, віра і любов.

Моя родина — Україна,
Бандури дзвін на всі лади.
Даруй нам, доле,
Щедре поле,
Здоров’я із роси й води.

Єднає нас, браття,
Козацьке завзяття,
Любов’ю окрилює груди,
Бо нашому роду —
Нема переводу,
Нема і ніколи, не буде.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Богачук – Моя родина – Україна":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Олександр Богачук – Моя родина – Україна: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.