Миколі Обезюку — авторові пам’ятника Лесі Українці в Новограді-Волинському.
Де не бувала ти на білім світі,
Куди важка недуга не водила,
Але завжди до рідної блакиті
Обернені були твої вітрила.
Набачилась… Начулася немало.
Наскнілася в далекій самотині.
Сльозою вмивши болі, повертала
До берегів джерельної Волині.
Хоч як тебе знемога до постелі,
Катуючи, згинала у зажурі,
Вставала ти і думи невеселі
Виводила на волю серед бурі.
Провісницею зводилась на чати
І сходила урочими над краєм.
Не має права той пластом лежати,
Хто має в серці те,
що не вмирає!
Де не бувала ти на білім світі,
Вернулася, натомлена від туги.
І в отчім краї, сівши на граніті,
Навік здолала всі свої недуги.
