Тополя колибель,
А Стакчин кормитель,
Ужгород учитель,
Пряшів мні погибель.
Ієрей і учитель,
І письмоводитель,
Да стихотворитель.
Учив добродитель,
Позвав мя спаситель
Во вічну обитель,
Упокойся, льститель,
Мій бідний гонитель.
- Наступний вірш → Антін Павлюк – Змрок
- Попередній вірш → Юрій Дараган – Але дарма, царям не треба
(Оцінок ще немає)