Олександр Духнович – Жаба: Вірш

(По лаборському вираженію)

Што там кричит
А што гучит,
Який дідько наперат?
Чи то рано, чи то сночи,
Чи в полуднє, чи впівночи
Скарідно ся роздерат?
Чей сорока-
Білобока?
Чей ворона ся давит?
Скреже зубами: кра-кра-кра,
Дусится грудьми: ква-ква-ква.
А чей дідько ся бавит?

То ме-ре-ке,
То бе-ре-ке,
Ко-а, тре-те, три-ти, тав;
Гучит, гі сова: гу-гу-гу,
Скучит, гі туток: ту-ту-ту,
Бреше, гі пес: гав-гав-гав.
То не птиця,
Бо галиця
Не на дереві черчит.
Ай по млаці чеперится
І у воду занурится,
По болоті верещит.

Тепер знаю,
Понимаю,
Што за біда так бреше:
То страпата, коропата
Ряба жаба, ой проклята,
У болотищу креше.
О ждай, ряба,
Брида жаба, —
Дідько би тя брав і чорт! —
Прийдут німці, рукавиці
Стягнут ти і ногавиці,
Замовкне твій громкий рот.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Духнович – Жаба":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олександр Духнович – Жаба: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.