Ніч надворі: тихо, ясно,
Срібний сніг кругом;
Повний місяць серед неба
Сяє над селом.
Он на церкві хрест високий,
Мов огонь блищить;
Мов на варті запорожець
Січовий стоїть:
Стереже людей убогих
В сонному селі.
Най сердечнії спочинуть
На хвилину – хоч у сні!
Най у сні хоча забудуть
Голод і нужду,
Тяжку працю нескінченну,
Неволю й тюрму!
- Наступний вірш → Олександр Кониський – Чого б, здається, бідувати
- Попередній вірш → Олександр Кониський – В’їздячи на Україну
(Оцінок ще немає)