Вкраїно рідная моя!
Я знов тебе в неволі бачу,
болію, серденько, і плачу,
що ти обідрана така!..
О, скільки б сліз не вилив я,
якії б я не виніс болі –
не виплачу тобі тим волі,
убога родино моя!
- Наступний вірш → Олександр Кониський – Ніч надворі: тихо, ясно
- Попередній вірш → Олександр Кониський – Отак, не вирвавшись на волю
(Оцінок ще немає)