Ой біда та біда,
грошеняток нема!
Ідеал в душі лелієш,
а тут з голоду зомлієш —
клята та біда.
Вже про те я гадав,
чому бог так не дав,
щоб мож їсти ідеали?..
Ох, то-то б ми панували!
Я б таки скакав!*
___________________________
станній рядок цього вірша в автографі, що зберігається в Рукописному відділі Інституту літератури АН УРСР ім. Т. Г. Шевченка (фонд 3, № 3399), має варіант: «Я б іще продав».
