Молодосте, яка ж бо ти смішна!
Досить для тебе усмішки
з-під дамського капелюшка!..
Досить, як вітер повіне
й суконку скромну підвіне,
а хлопець білля й панчошку,
крайом гаптовану сорочку
підгляне крадьком, зустріне!
Досить уже, щоб дух його
в країну мрій вступив,
щоб билось серце у нього,
щоб про кохання снив!..
- Наступний вірш → Олександр Козловський – Любов
- Попередній вірш → Олександр Козловський – Над темним шляхом
(Оцінок ще немає)