Минули за годами годи,
найкращії годи;
сплинули, як в річечці води,
неспинені води.
Я ждав, я чекав тебе, доле,
щасливая доле;
моє теж засієш чей поле,
оглянеш хоч поле.
Та дарма чекав тебе, милу,
чекав тебе, милу;
й, не бачивши, йду у могилу,
у зимну могилу…
