Олександр Козловський – Поет і селянин: Вірш

Поет:

Веселе, щасливе
хлоп’яче життя:
гуляєм, співаєм,
танцюєм щодня.

Селянин:

Ой панцю мій, панцю, коли ти дурний,
в житті ти не був ще у хаті курній, —
пораджу із серця: ти нас відчепись,
про власнії речі писати берись.

Коли ж в твоїм серці ще й злоба сидить
і з того смієшся, що інших болить, —
бажаю теж з серця щирого тобі:
як нужда докучить тяжка в боротьбі
за хліба кавалок, і око слезов
заллється, і з горя остудиться кров,
і згорбляться крижі, — щоб хто в тій біді
таку саму пісню заспівав тобі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Козловський – Поет і селянин":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олександр Козловський – Поет і селянин: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.