Приснись мені хоч, зоре ясна!
Приснись хоч, віку молодий,
і ти, минувшино прекрасна,
й колишні щастя мого дні!
Хоч в сні явися перед мною,
подруго молодечих літ!
Я й досі ще горю любов’ю,
не знаю втіхи, ні спокою
і в’яну, мов на сонці цвіт.
- Наступний вірш → Олександр Козловський – Сам з собою
- Попередній вірш → Олександр Козловський – Три епіграми
(Оцінок ще немає)