Олександр Козловський – Весілля: Вірш

Вже гуляють третю добу,
день і ніч гуляють,
і музики вже втомились,
спочину не мають.

«Пийте, скачте, лебедики!» —
господар мовляє;
часом собі в коло піде,
гучно заспіває.

«Заграй мені, музиченько,
ще одну добоньку!
Потанцюють, погуляють, —
Підеш додомоньку.

На здоровля та на щастя,
на многая літа
моїм дітям грай, музико,
грай на щасні літа!

Як виграєш щастя-долю,
в шовки уберу тя,
обдарую сріблом-злотом,
медом упою тя!»

Грає скрипка, тирликає,
басистий басує,
який-такий грошик кине
та далі танцює.

Молодиця, мов та краля,
квітчана гарненько, —
мов зіронька, мов ягідка,
сіяє личенько.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Козловський – Весілля":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Олександр Козловський – Весілля: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.