Червоні прапори, куди не кинеш оком,
Цвітуть на вулицях, як макові квітки,
Під ними хвилями, нестриманим потоком
Ідуть і йдуть робітники.
В щасливий край розрівняна дорога
З віків неправд усіх веде трудівника;
В очах його і в рухах — перемога,
В ході — удари молотка.
О «Марсельєзо», бий в серця черстві, холодні,
Глухих, сліпих під прапори скликай,
Зови народ на свято всенародне,
Веди народ в обітний край!
