Білі гуси летять над лугами,
в синім небі біліють снігами,
в синім небі хмарками зникають,
довго-довго їх очі шукають.
Білі гуси на озеро впали,
тихі води кругом розгойдали…
Розцвіли, як купави великі…
Довго-довго їх чуються крики.
Навмивалися, накупалися,
нагойдалися, нагулялися.
Закричали, знялись і полинули,
тільки пір’я на спогад покинули.
